Архів категорії: Без категорії

Соціонічні темпераменти (за Гуленко)

Соціонічний темперамент характеризує інтенсивність енергообміну з навколишнім середовищем, а також зміну інтенсивності в часі. Темпераментом моделюється інтенсивність енергообміну як соціонічних типів, так і психічних функцій, хоча і зі своїми особливостями. Далі мова піде про прояв темпераментів на рівні соціотипу.
Продовжувати читання →

Статика-Динаміка: невербальні ознаки

Статика

Динаміка

Емоційна стабільність. Емоції більш стримані і контрольовані. Легше опановувати себе і повертатися в стан рівноваги, значні тривалі перепади настрою не характерні Емоційна лабільність. Більша нервозність, хвилювання, значні і тривалі перепади настрою, важче повертатися в стан рівноваги
В рухах більша різкість, одноманітність, сегментованість, враження «шарнірності», «дерев’яності» (рухи ривками, добре помітно моменти, коли рух є і коли його нема) Плавність рухів, текучість, брак чіткості, в цілому більша різноманітність рухів і їх постійність (ворушіння пальцями, м’яке погойдування ногою)
Зміна однієї пози на іншу відбувається чітко. Чіткість особливо помітна по завершенню рухів. Перехід в нову позицію супроводжується застиганням на певний час Часто змінюється поза, причому це завжди плавне “перетікання” з одного положення в інше. Завершення рухів відбувається або плавним затиханням, або перетіканням в наступний рух
Схильність до фіксації погляду в момент мовлення – характерне «займання положення для мовлення». Перевід погляду на інший об’єкт при цьому відбувається різко і за ним слідує наступна фіксація погляду Погляд довго не затримується на одній точці, схильність постійно змінювати його напрям. Під час мовлення погляд може вільно (паралельно з мовленням) переміщуватися із об’єкту на об’єкт
В мові всі інтонаційні наголоси виконують функцію підкреслення більш важливих слів Велика кількість спонтанних наголосів, що не підкреслюють важливість слів
Розповідь про події сегментована, поділена на окремі розмежовані сцени чи етапи з підсумками того, що відбувалося. Описують персонажі і їх дії Розповідь про події відбувається через планомірне відтворення їх розвитку, де одна сцена плавно переходить в іншу. Описують також антураж, на тлі якого відбувалися ці дії

Оновлення нашої бази знань

Ми раді повідомити читачів, що нашу базу знань поповнено великою кількістю україномовних описів соціотипів від різних авторів. Зібрані і перекладені нами матеріали ми представили в найбільш зручній на наш погляд і структурованій формі. Тому сподіваємось, що вони служитимуть нашим читачам ефективним інструментом у вивченні соціоніки. Продовжувати читання Оновлення нашої бази знань

Соціоніка в родині

Сьогодні соціоніка в родині є однією з ключових інтригуючих популярних тем, які дозволяють пізнати себе та оточуючих. Беручи за основу визначення соціонічного типу кожного члена родини та вивчаючи міжтипові відносини між членами різних поколінь — батьками й дітьми, братами та сестрами, дідусями та онуками й усіма, хто входить в родинне поле, — можна отримати відповіді на безліч запитань, які часто залишались поза нашою увагою. Адже багато речей, наприклад, конфлікти старших поколінь із молодшими, ми часто записуємо в звичайне непорозуміння й сприймаємо як належне.

Помічним у цьому може бути складання родинного дерева, яке наочно продемонструє усі зв’язки соціонічних типів між собою. До прикладу, часто в середньостатичній родині соціонічні типи батьків та дітей наполовину схожі — скажімо, ділові чи родинні відносини, розходяться лише в категоріях раціональність-ірраціональність (квазітотожні) або й повторюються з покоління в покоління й одразу декілька членів родини отримують тотожні відносини. Дуальні відносини, як найбільш комфортні, трапляються вкрай рідко, однак, якщо вони були (в парі), уважаються прикладом, ідеалом для наступних поколінь. Дуже часто власне під їх впливом формується світогляд багатьох нових родин.
Продовжувати читання Соціоніка в родині

Математизація психології

Ця стаття є продовженням теми про сучасні тенденції в психології, тому рекомендую спершу ознайомитися з нею. Отже, повернемось до проблеми перманентної кризи в психології, пов’язаної з паралельним існуванням в ній безлічі неузгоджених парадигм та протистояння гуманітарного і природничого підходів.

Проаналізувавши сучасні тенденції, можна зробити висновок, що спроби знайти консенсус йдуть як по лінії розробки нових більш узгоджених процедур і технік дослідження, так і по лінії переосмислення вже відомих методів дослідження. Однак у більшості них є щось спільне – це відмова від традиційних дуалістичних протиставлень об’єктивного і суб’єктивного, зовнішнього і внутрішнього, матеріалістичного та ідеалістичного.
Продовжувати читання Математизація психології

Сучасні тенденції в психології

Психологія зароджувалася як цілком і повністю гуманітарна дисципліна – наука про душу (назва «психологія» походить від грецьких Ψυχή – «душа»; λόγος – «вчення»). На різних етапах свого розвитку вона зазнавала впливу різних галузей науки і практики – з деякими психологія була раніше об’єднана, наприклад з філософією, а з іншими, хоч і розвивалися окремо, наприклад з педагогікою, але внаслідок збігу досліджуваних питань теж стали тісно пов’язані. На сучасному етапі спостерігається все тісніший зв’язок психології з природничими науками, зокрема, з медичними та біологічними. Зв’язок психології з цими науками обумовлений подвійною природою людини як соціальної і одночасно біологічної істоти. Знання, отримані фізіологами і біологами, все ширше починають використовуються в психології для того, щоб краще зрозуміти ті чи інші психічні явища.
Продовжувати читання Сучасні тенденції в психології

Класифікація наук

Класифікація наук являє собою складну, але дуже важливу проблему. Існує дуже багато підходів щодо вибору критеріїв дослідження, що розрізняються по об’єкту, предмету, методу, ступеню фундаментальності, сфері застосування і т.д. Така складна і розгалужена система факторів практично унеможливлює створення єдиної і універсальної класифікації. А в пропонованих різними джерелами способах класифікації дуже бракує системності, розділи і підрозділи часто не є пропорційними по об’єму та деталізації і не завжди забезпечують чітке розмежування.

Однак, озброївшись підходом, який використовує соціоніка щодо поділу інформації на полярні підкласи, ми можемо в значній мірі спростити вибір оптимальних критеріїв для класифікації. Давайте спробуємо розібратися з найпоширенішими способами поділу наук. У найзагальнішому вигляді прийнято виділяти два великі розділи: сферу точних (природничих) дисциплін та сферу соціально-гуманітарних дисциплін. Далі різні джерела пропонують найрізноманітніші варіанти їх поділу на підрозділи, але я тут розгляну спосіб, що є на мою думку найдоцільнішим.
Продовжувати читання Класифікація наук

Привіт світ!

Друзі, раді повідомити Вам, що інформаційний портал Український Соціон розпочинає свою діяльність!

Нашу команду об’єднує спільна мета – створення україномовного інформаційного ресурсу по соціоніці. Запрошуємо до співпраці всіх охочих долучитися своїм внеском у спільну справу по розвитку україномовного сегменту Інтернету та поширенню інформації про молоду науку Соціоніку. Зв’язатися з нами можна через нашу контактну форму.